Ізраїль — це країна, яка об’єднує різні культури, традиції та кухні. Її національна кухня є дивовижною сумішшю східних та західних впливів, що робить її унікальною та смачною. В цій статті ми розглянемо особливості ізраїльської національної кухні, включаючи дві головні кухні країни — сефардську та ашкеназьку, а також популярні страви та десерти, які є невід’ємною частиною ізраїльської кухні. Крім того, ми розглянемо можливості гастрономічних екскурсій в Ізраїлі, які дозволять гостям насолодитися смаками та ароматами цієї дивовижної країни.
Ізраїльська національна кухня — особливості
Ізраїльська кухня поєднує в собі культурні впливи різних народів, що проживають в країні. Зокрема, тут представлені сефардська та ашкеназька кухні.
- Сефарди — це євреї, які походять від народів Іспанії, Португалії, Північної Африки та Близького Сходу. Сефардська кухня характеризується використанням багато прянощів та різноманітних соусів. Однією з найвідоміших страв є паелья, рис з морепродуктами та овочами.
- Ашкенази — це євреї, які походять з Центральної та Східної Європи. Ашкеназька кухня часто використовує у своїх стравах картоплю, капусту, м’ясо та випічку. Однією з найвідоміших страв є книш, м’ясна начинка, яка обгортається тістом.
Традиційні страви ізраїльської кухні
Хумус
Хумус — популярна і широко вживана страва в Ізраїлі. Це вершковий намаз або соус, який готують переважно з вареного та розім’ятого нуту (бобів гарбанзо), змішаного з тахіні (кунжутною пастою), лимонним соком, часником, оливковою олією та різноманітними спеціями.
В Ізраїлі хумус вважається основним продуктом і вживається в різних формах. Його часто подають як закуску або мезе, супроводжуючи свіжим лавашем або іншими видами хліба. Його можна знайти в багатьох близькосхідних і середземноморських ресторанах, а також у вуличних кіосках і на ринках по всій країні.
Хумус зазвичай подається з оливковою олією і може бути прикрашений такими інгредієнтами, як паприка, кмин, петрушка або кедрові горіхи для додаткового смаку і презентабельності. Хумус також часто подають з додатковими начинками, такими як нарізані помідори, огірки, оливки або мариновані огірки.
В останні роки хумус став символом ізраїльської кухні і набув міжнародної популярності. В Ізраїлі навіть існують спеціалізовані ресторани хумусу, відомі як “хумусії”, де різні варіації хумусу є основним акцентом меню.
Варто зазначити, що, хоча хумус полюбляють в Ізраїлі, він також є улюбленою стравою в інших країнах Близького Сходу, і в різних регіонах існують відмінності в інгредієнтах та способах приготування.
Бурекас
Бурекас — популярна в Ізраїлі пікантна випічка, яка походить з сефардської єврейської кухні. Це листкова випічка, що складається з тонких шарів тіста та наповнена різноманітними начинками. В Ізраїлі буреки зазвичай їдять як закуску або як частину обіду.
Тісто для буреки зазвичай готують із суміші борошна, води, олії або маргарину, а іноді йогурту або сметани. Тісто розкачують у тонкі листи, а потім з одного боку кладуть начинку на вибір, а потім перевертають тісто, щоб закрити начинку. Краї часто обжимають або заклеюють, щоб начинка не витікала під час випікання.
Існує безліч начинок, які використовуються в буреках, пропонуючи різноманітні смаки та текстури. Деякі популярні начинки включають
- Сир: Суміш м’яких сирів, таких як фета, білий сир або комбінація різних сирів.
- Шпинат: приготований і приправлений шпинат, часто змішаний з сиром або цибулею.
- Картопля: Пюре або приправлена картопляна начинка.
- Грибний: Обсмажені гриби з травами та спеціями.
- М’ясний: М’ясний фарш, зазвичай приправлений і приготований перед тим, як використовувати його як начинку.
Після складання буреки запікають до золотистої скоринки та хрусткої скоринки. Бурекас можна їсти гарячими або кімнатної температури, часто їх подають з гарніром з тахіні або гострим томатним соусом.
Бурекас — улюблена вулична їжа, їх можна знайти в пекарнях, на ринках і в кафе по всьому Ізраїлю. Їх також часто готують вдома і подають під час свят, сімейних зустрічей або як звичайну закуску.
Фалафель
В Ізраїлі фалафель — неймовірно популярна і широко вживана їжа. Він став неодмінною частиною ізраїльської кухні та зазвичай вважається національною стравою. Фалафель складається з обсмажених у фритюрі кульок або котлет, виготовлених з меленого нуту (або іноді з поєднання нуту та квасолі фава), зелені та спецій.
Приготування фалафеля передбачає замочування і подрібнення нуту (або квасолі фава) разом з такими інгредієнтами, як петрушка, кінза, цибуля, часник і різні спеції, такі як кмин, коріандр і паприка. З отриманої суміші формують невеликі кульки або котлетки, а потім смажать у фритюрі, поки вони не стануть хрусткими і золотисто-коричневими зовні, а всередині залишаться вологими та ароматними.
В Ізраїлі фалафель зазвичай подають у лаваші, який вистилають різними додатками, такими як соус тахіні, хумус, ізраїльський салат (суміш нарізаних помідорів, огірків, цибулі та зелені), мариновані огірки, іноді гострий соус або амба (гострий манговий соус). Часто до фалафеля додають додаткові гарніри, такі як петрушка або сумах.
Фалафель можна знайти по всьому Ізраїлю, починаючи від невеликих вуличних торговців і закінчуючи спеціалізованими фалафельними магазинами. Фалафель — це швидка і доступна їжа, яка підходить для вегетаріанців і веганів. Крім того, фалафель також є популярним варіантом вуличної їжі та часто подається у фуд-траках або як частина мезе в ресторанах.
Бабагануш
Баба-гануш — це популярний близькосхідний соус або намазка, який також широко поширений в Ізраїлі. Його готують переважно зі смажених або приготованих на грилі баклажанів, які потім розтирають у пюре і змішують з різними інгредієнтами, щоб створити ароматну вершкову страву.
В Ізраїлі баба-гануш зазвичай готують, обвуглюючи цілі баклажани на відкритому вогні або на грилі, поки шкірка повністю не почорніє, а м’якуш не стане м’якою і ніжною. Потім обвуглені баклажани охолоджують, а потім знімають обгорілу шкірку, яка надає соусу димчастого смаку.
Після того, як м’якоть баклажана очищена, її розтирають у пюре до однорідної консистенції. Для покращення смаку баклажанне пюре зазвичай змішують з такими інгредієнтами, як тахіні (кунжутна паста), часник, лимонний сік, оливкова олія та сіль. Ці інгредієнти додають баба-ганушу насиченості, гостроти та глибини смаку.
В Ізраїлі баба-гануш зазвичай подають як частину намазки для мезе або як соус до свіжого лаваша чи овочів. Його також можна використовувати як намазку для бутербродів або як начинку для м’яса та риби, приготованих на грилі. Кремоподібна текстура та димчастий смак баба-гануша роблять його улюбленою та універсальною стравою в ізраїльській кухні.
Шакшука
Шакшука — популярна ізраїльська страва, яка стала основним продуктом ізраїльської кухні. Це ароматна та ситна страва з яєць-пашот, приготованих у гострому томатному соусі, часто приправлена різними травами та спеціями. Шакшука зазвичай подається на сніданок або пізній сніданок, але її можна їсти в будь-який час дня.
Основні інгредієнти шакшуки — помідори, болгарський перець, цибуля, часник і яйця. Помідори варять до утворення густого і насиченого томатного соусу, часто приправленого спеціями, такими як кмин, паприка і перець чилі. До соусу додають болгарський перець і цибулю, які надають йому солодкість і глибину смаку.
Після приготування соусу в ньому роблять заглиблення або лунки, і в кожну з них розбивають яйця. Потім сковороду накривають кришкою і тушкують на повільному вогні, поки яйця не приготуються до бажаної готовності. Яєчню зазвичай подають з томатним соусом і часто прикрашають свіжою зеленню, наприклад, петрушкою або кінзою.
Шакшука зазвичай подається з хрустким хлібом або лавашем, який використовується для намазування ароматного соусу і рідких жовтків. Іноді її також подають з іншими доповненнями, такими як лабне (гострий проціджений йогурт), оливки або мариновані огірки.
Шакшука завоювала популярність у всьому світі завдяки своєму чудовому смаку, яскравим кольорам і простоті приготування. Це універсальна страва, яку можна урізноманітнити додатковими інгредієнтами, такими як бринза, шпинат або ковбаса мергес, відповідно до індивідуальних уподобань.
Чолнт або хамін
Чолнт, також відомий як хамін, — це традиційне єврейське рагу, яке особливо популярне в Ізраїлі. Зазвичай його готують у п’ятницю перед Шабатом і тушкують на повільному вогні протягом ночі, щоб наступного дня можна було насолодитися теплою і ситною стравою.
Чолнт/хамін — це страва, яка варіюється за складом інгредієнтів і способами приготування, оскільки вона була адаптована різними єврейськими громадами з плином часу. Однак основні компоненти зазвичай включають м’ясо (наприклад, яловичину або курку), боби або бобові (наприклад, нут або квасоля), картоплю та різні овочі. Інгредієнти часто складають у каструлю шарами, а потім заливають водою або бульйоном і залишають варитися на кілька годин.
Однією з унікальних особливостей Чолнту є його повільний процес приготування, який дозволяє ароматам злитися воєдино і розвинути насичений і пікантний смак. Зазвичай страву готують на повільному вогні або в мультиварці, завдяки чому вона стає ніжною та насиченою ароматом до моменту подачі на суботній трапезі.
Чолент вважається їжею для комфорту, і його полюбляють не лише за смак, але й за традицію та спільний аспект, пов’язаний зі спільним споживанням їжі. Його часто подають з хлібом халла, соліннями та іншими супутніми продуктами. У єврейських громадах по всьому світу існують різні варіації холенту, кожна з яких має свій власний смаковий профіль і регіональні впливи.
Риба Святого Петра
Риба Святого Петра, також відома як тилапія, є популярним видом риби в Ізраїлі. Вона названа на честь біблійної історії, в якій Ісус доручив апостолу Петру зловити рибу з монетою в роті, щоб сплатити податок на храм. За переказами, спіймана риба була тилапія, звідси й назва — риба святого Петра.
Тілапія походить з Галілейського моря (також відомого як озеро Кінерет) в Ізраїлі, де її виловлюють протягом століть. Це прісноводна риба, яка добре пристосована до теплого клімату регіону. Риба святого Петра стала культовим кулінарним символом в Ізраїлі, особливо в Галілеї, де вона вважається місцевим делікатесом.
Риба відома своєю пружною, білою м’якотою і м’яким смаком. Її часто готують цілою, на грилі або запікають, з різними приправами та травами. Найбільш традиційний спосіб приготування передбачає заправку риби лимонним соком, оливковою олією та сумішшю спецій, а потім запікання на грилі до повної готовності та хрусткої скоринки.
У ресторанах на узбережжі Галілейського моря часто можна знайти рибу Святого Петра в меню, і її часто подають з ізраїльськими салатами, соусом тахіні та свіжоспеченим лавашем. Це популярний вибір як серед місцевих жителів, так і серед туристів, які відвідують регіон і хочуть відчути смаки традиційної ізраїльської кухні.
Малауах
Малавах — це традиційна єврейська випічка, яка також популярна в інших частинах Близького Сходу, зокрема в Ізраїлі. Це шаруватий хліб, який зазвичай смажать на сковороді, поки він не стане хрустким і золотисто-коричневим. Малавах готують з простого тіста, що складається з борошна, води, солі, іноді дріжджів або розпушувача.
Тісто тонко розкачують, а потім щедро змащують олією або топленим маслом (відомим як самне), після чого складають і знову розкачують. Цей процес створює кілька шарів, схожих на листкове тісто або тісто для круасанів, в результаті чого при приготуванні виходить насичена і пластівчаста текстура.
Малавах зазвичай подають як основну страву або як частину обіду. Його можна їсти просто так, з різними начинками, або наповнювати такими інгредієнтами, як сир, яйця чи овочі. Його часто смакують з гострим томатним соусом під назвою жуг або подають разом з іншими соусами та салатами.
Завдяки своєму чудовому смаку та універсальності, малавах набув популярності за межами свого єврейського походження, і його можна знайти в багатьох ізраїльських та близькосхідних ресторанах по всьому світу.
Ізраїльський салат
Ізраїльський салат, також відомий як “салат єракот” або “арабський салат”, є популярним і освіжаючим салатом, який часто вживають в Ізраїлі. Це основна страва ізраїльської кухні, яку можна знайти в ресторанах, будинках і вуличних кіосках по всій країні.
Традиційний ізраїльський салат готується з простих, свіжих інгредієнтів і відомий своїми яскравими кольорами та смаком. Основними компонентами салату є дрібно нарізані огірки та помідори. Ці овочі, як правило, стиглі, тверді та соковиті, що додає салату хрусткої та освіжаючої нотки.
Окрім огірків і помідорів, до ізраїльського салату часто додають інші інгредієнти, такі як болгарський перець, червону цибулю і свіжу зелень, наприклад, петрушку або м’яту. Овочі зазвичай нарізають невеликими, однорідними шматочками, щоб забезпечити однорідну консистенцію і легке змішування.
Салат заправляють сіллю, перцем, іноді додають оливкову олію та лимонний сік. Ці інгредієнти допомагають підкреслити природні смаки овочів і забезпечують пікантну та освіжаючу заправку.
Ізраїльський салат зазвичай подають як гарнір до різних страв, таких як фалафель, шаурма, м’ясо на грилі або як частину намазки для мезе. Він також є популярною начинкою для лаваша або лаффи (близькосхідний коржик), часто з хумусом або тахіні.
Ізраїльський салат люблять за його простоту, свіжість і здатність доповнювати широкий спектр страв. Це здоровий і поживний варіант, який демонструє яскраві продукти, які легко доступні в Ізраїлі.
Джахнун
Джанун — це традиційна єменсько-ізраїльська страва, яка популярна в Ізраїлі, особливо серед єменської єврейської громади. Це повільно приготована випічка з розкачаного тіста та вершкового масла або маргарину, яку традиційно готують у п’ятницю ввечері та їдять на сніданок у суботу, відому як шабат.
Для приготування януна готують тісто з борошна, води, солі та іноді дріжджів. Потім тісто розкачують у тонкі пласти, змащують великою кількістю вершкового масла або маргарину і щільно згортають у формі колоди. Колоду з тіста зазвичай залишають на ніч у теплому місці, щоб вона перебродила і піднялася.
Наступного ранку розкачане тісто випікають при низькій температурі протягом декількох годин, поки воно не стане золотисто-коричневим, ніжним і пластівчастим. Процес повільного приготування надає джаннуну виразної текстури та насиченого смаку. Його часто подають зі свіжим томатним соусом, хільбе (гострий соус з пажитника) або схуг (гостра паста з чилі).
Джанун зазвичай їдять на сніданок або пізній сніданок, зазвичай у вихідні або в особливих випадках. Він став популярною вуличною їжею в Ізраїлі, де є спеціалізовані кіоски або магазини, що пропонують цей єменський делікатес. Його часто подають з тертими помідорами, круто звареними яйцями та іншими приправами для повноцінної трапези.
Десерти Ізраїлю
Кнафе
Кнафе, також пишеться кунафа (Knafeh або Kunafa) , є популярним десертом в Ізраїлі та інших країнах Близького Сходу. Це солодка випічка з подрібненого або дрібно перемеленого тіста, яке називається катаїфі, яке викладається шарами і випікається до хрусткої золотистої скоринки. Потім тісто просочують солодким сиропом, часто ароматизованим рожевою водою або водою з апельсинового цвіту, щоб додати вологи та солодощі.
Начинка кнафе зазвичай складається з м’якого, вершкового сиру, традиційно сиру набулсі, який є солоним білим сиром зі злегка жувальною текстурою. Сир розміщують між шарами хрусткого тіста катаїфі, створюючи контраст текстур і смаків.
Після випікання кнафе часто прикрашають подрібненими фісташками або іншими горіхами для додаткового хрускоту і візуальної привабливості. Його подають теплим, щоб сир злегка розплавився, а смаки злилися воєдино. Кнафе зазвичай їдять як десерт або солодке частування, і він особливо популярний під час святкових заходів та урочистостей в Ізраїлі та на всьому Близькому Сході.
Кнафе можна знайти в багатьох близькосхідних кондитерських, десертних кіосках і ресторанах Ізраїлю. Це улюблений десерт з унікальним поєднанням текстур і смаків, що робить його чудовим задоволенням для ласунів.
Халва
Халва, також пишеться халва або халава, є популярним солодким частуванням в Ізраїлі. Це щільний і насичений кондитерський виріб, виготовлений з поєднання меленого кунжуту, підсолоджувачів, таких як цукор або мед, а іноді й додаткових ароматизаторів, таких як шоколад, ваніль або горіхи.
В Ізраїлі халва широко доступна в різних формах. Вона зазвичай продається на ринках, у спеціалізованих магазинах і супермаркетах, часто у великих блоках або попередньо упакованими шматочками. Вона також є популярним інгредієнтом десертів і випічки, додаючи їм виразний горіховий смак і текстуру.
Традиційна халва виготовляється шляхом подрібнення кунжуту в пасту і змішування її з гарячим цукровим сиропом. Суміші дають охолонути та застигнути, в результаті чого вона набуває розсипчастої, але твердої консистенції. Сучасні варіації можуть включати різні інгредієнти та ароматизатори для створення широкого спектра варіантів.
Окрім класичної халви на основі кунжуту, Ізраїль пропонує різноманітні смаки халви, включаючи шоколад, фісташки, мигдаль, кокос і багато іншого. Ці варіації забезпечують різні смакові відчуття, зберігаючи при цьому характерну щільну і солодку природу халви.
Халву часто смакують як самостійний солодкий десерт, подають до чаю чи кави, або використовують як начинку для випічки та десертів. Вона стала невіддільною частиною ізраїльської кухні і є улюбленою закускою як серед місцевих жителів, так і серед гостей країни.
Гастрономічні екскурсії в Ізраїлі
Ізраїль знаменитий своєю різноманітною кухнею, і для гостей країни є багато можливостей для відвідування ресторанів та кулінарних екскурсій. У Тель-Авіві, наприклад, є багато ресторанів зі східною та західною кухнею, а також фермерські ринки, де можна придбати свіжі продукти та страви, приготовані на місці.
Крім того, є багато кулінарних турів, які пропонуються по всій країні. Наприклад, тур до Іерусалиму може включати відвідування місцевих ресторанів та ринків, де гості можуть спробувати традиційні страви, такі як хумус та бабагануш. Також можна знайти тури до зони Галилеї, де відвідувачі можуть побачити, як приготовляють місцеві страви на грилях та відкритих вогнищах.
Узагалі, гастрономічні екскурсії в Ізраїлі є чудовим способом познайомитися з культурою країни та спробувати її найсмачніші страви.
