Наші співвітчизниці обирають їх за чоловіків частіше, ніж інших іноземців. Сімейне життя з турками в українок складається по-різному.
Турецькі наречені популярні в Україні: за статистикою, наші співвітчизниці обирають їх за чоловіків частіше, ніж інших іноземців. Сімейне життя з турками в українок складається по-різному. «Вийдеш заміж — як у клітку», «станеш жертвою тирана» — попереджають одні. «Живу, як дружина турецького султана», — хваляться інші. «Мандри» вивчили відгуки українських дружин про турецьких чоловіків і спробували розібратися в нюансах міжнаціональних шлюбів, відокремивши факти від міфів і домислів.
Факт 1: Дружина повинна підкорятися чоловікові
У турецькій родині ролі розподілені традиційно: чоловік — голова сім’ї, жінка — берегиня домашнього вогнища, тож про рівноправність чи партнерські стосунки найчастіше не йдеться. Чоловік ухвалює всі важливі рішення та заробляє гроші, дружина створює домашній затишок, піклується про чоловіка та дітей. У своїх супутницях східні чоловіки цінують стриманість, покірність, уміння уникати конфліктів. Вони не сприймають командного тону або докорів — дружина повинна розмовляти з чоловіком шанобливо, демонструвати повагу та жіночу слабкість.
Ще один важливий член сім’ї — свекруха: до побажань мами турки прислухаються набагато частіше, ніж до думки своєї другої половинки. Налагодити стосунки з владною свекрухою — складне завдання, з яким справляються далеко не всі українські дружини.
Факт 2: Турки — турботливі чоловіки та батьки
Українки, які щасливо живуть у шлюбі з турками, хвалять їх за порядність, надійність і вміння піклуватися про сім’ю. «У житті з турком є багато плюсів. Мій чоловік дуже працьовитий, добре заробляє і приносить гроші в дім. Крім того, він дуже турботливий і романтичний, ми по-справжньому щасливі», — розповідає Тетяна ..
Турки, як правило, дуже люблять дітей і активно беруть участь у їхньому вихованні, не перекладаючи всю відповідальність на дружину.
Турецький тато цілком може поміняти малюкові підгузок, сходити на батьківські збори до школи, відвезти дитину до поліклініки чи на море. Батьки приділяють багато уваги дітям, але намагаються не балувати їх надміру.
Факт 3: Турки дуже ревниві
Українські дружини часто скаржаться на надмірну підозрілість і патологічну ревність турецьких чоловіків. Вони прагнуть контролювати кожен крок своїх супутниць життя, стежать за їхніми дзвінками та листуванням, вимагають звіту навіть про похід до магазину, змушують носити закритий одяг. Приводом для домашнього скандалу може стати будь-який прояв уваги з боку іншого чоловіка: достатньо необережного слова або погляду, щоб чоловік звинуватив дружину в неналежній поведінці.
Міф 1: Доведеться прийняти іслам
Багато хто думає, що, виходячи заміж за мусульманина, українська дівчина повинна прийняти його релігію. Це не зовсім так: у кожній родині питання віри вирішується індивідуально. Хтось дійсно наважується перейти в іслам, а хтось ще до весілля заявляє, що залишиться при своїх переконаннях. «Кожен із нас поважає іншого таким, яким він є, і не намагається переробити під себе. Звичайно, як і всі люди, ми підлаштовуємося один під одного в деяких моментах. Але це точно не питання релігії та віросповідання», — вважають Дар’я та Серкан.
Міф 2: Дружини турків не працюють
Заміжні туркені дійсно часто залишаються вдома, займаючись господарством і дітьми, але непрацююча українська дружина — скоріше виняток. Як правило, колишні українки працюють у компанії чоловіків, допомагаючи їм вести бізнес. Іншим вдається знайти роботу за фахом, отриманим ще на батьківщині, а деякі монетизують власне хобі — наприклад, організовують фотосесії, проводять заняття йогою або заробляють на веденні блогів.
Міф 3: З турком легко розлучитися
Це зовсім не так: турки всіма силами намагаються уникати розлучень. З одного боку, багато хто з них дійсно прив’язаний до сім’ї, з іншого — розлучення їм зовсім не вигідне: у цьому випадку чоловік повинен виплачувати не тільки аліменти дітям, а й компенсацію дружині.
«Він вчинив зі мною нечесно: за законами Туреччини, при розлученні чоловік виплачує жінці компенсацію і повинен платити аліменти доти, доки вона не вийде заміж або не влаштується на роботу. Але він погрозами змусив мене підписати документи, що я від усього відмовляюся», — ділиться історією свого розлучення колишня киянка.
Шлюборозлучний процес у Туреччині — довга й виснажлива процедура. Діти, як правило, залишаються з матір’ю — якщо чоловік не зможе довести, що дружина поводилася аморально й негідно. Але вивезти дитину за межі країни без згоди колишнього чоловіка, найімовірніше, не вийде.
