Іноді літак торкається землі м’яко, майже непомітно, а іноді — так, ніби з усієї сили вдаряється об ребристу дошку й трясеться на ній добрих пару хвилин.
Приземлення — це завжди лотерея. Незадоволені пасажири можуть голосно обурюватися на пілота: мовляв, треба б якось обережніше. А даремно, адже пілот у такі моменти дбає про їхню безпеку, намагаючись впоратися з обставинами, від яких він не залежить. З якими саме — зараз розберемося.
Підвищена вологість
У похмуру, дощову або сніжну погоду на злітно-посадковій смузі утворюється найтонший шар води. Якщо літак торкнеться землі плавно, він просто не зможе зчепитися з поверхнею, прослизне вперед і вчасно не загальмує. Щоб цього не сталося, літак доводиться буквально притискати до землі, забезпечуючи достатнє зчеплення зі смугою.
Поривчастий вітер
Вітер — ще одна небезпечна примха погоди: через різкі пориви, що посилюються біля землі, літак може відчутно трясти, і навіть найвправніший пілот не має сили вплинути на стихію. На планеті багато місць, де природа вирує щосили. Наприклад, аеропорт Нарсарсуак у Гренландії розташований біля самого фіорду, тож потужний вітер і турбулентність перетворюють посадку на справжнє випробування. Аеропорт Кансай в Японії збудований на штучному острові, і роботу льотчиків ускладнюють землетруси, циклони та нестабільність морського дна. А в гонконгському Кайтаку, затиснутому в щільному кільці хмарочосів і гір, дмухали настільки сильні бічні вітри, що 1998 року аеропорт перенесли на нове місце (головними причинами стали також брак місця для розширення та складний рельєф).
Тип літака
Літаки радянського виробництва, скажімо, Ту-154 або Іл-86, були розраховані на м’яку посадку: перед приземленням пілоти затримували їх над землею на висоті близько 1 метра і тим самим домагалися легкого дотику та плавного притирання. Сучасні Boeing та Airbus приземляються з вищими вертикальними перевантаженнями через особливості конструкції шасі та процедури вирівнювання.
Що ще почитати на цю тему
- Антистресові подорожі: які країни реально знижують рівень кортизолу
- Чому в літак потрібно одягатися тепліше і як це пов’язано з безпекою
- Як впоратися з аерофобією?
Нерівна смуга
Має значення і якість покриття: якщо воно рівне й гладке, посадка буде м’якшою, а якщо потребує ремонту — доведеться трохи пострибати. Поверхня злітного поля в аеропорту Маріскаль Сукре в Еквадорі була настільки вибоїстою, а навколишній рельєф — настільки складним, а тумани — густими й частими, що 2013 року замість нього відкрили новий сучасний авіахаб, краще оснащений і розташований вдаліше.
Майже по центру смуги в аеропорту Куршевелю височить значний пагорб. А на одній зі смуг аеропорту Саванни нерівності взагалі моторошні: у покриття вмуровані надгробні плити містера та місіс Дотсон, які володіли цими землями в XIX столітті.
Головну злітно-посадкову смугу аеропорту Гібсон у Новій Зеландії перетинає залізнична лінія, а в аеропорту Барра в Шотландії літаки приземляються просто на пляж. Навряд чи в таких умовах комусь спаде на думку лаяти пілота за жорстку посадку.
