“Перевір щитовидку”: коли бити тривогу і що робити

щитовидна залоза

Навіщо стежити за рівнем гормонів, чи можна знизити ризик хвороб щитовидки і як розпізнати порушення

Ті з нас, хто регулярно проходить медичні огляди, вірні принципу: попереджений — значить озброєний. Вчасно помічена хвороба дійсно лікується ефективніше, але навіть при ретельній перевірці все передбачити неможливо. Часом ми прагнемо виявити недугу там, де її немає, а симптоми захворювання приймаємо за банальну перевтому і наслідки стресу. Однак за звичайним нездужанням може ховатися серйозна проблема, зокрема дисфункція щитоподібної залози, органу, без якого неможливий здоровий метаболізм.

За даними Американської тиреоїдологічної асоціації, близько 20 мільйонів американців страждають тією чи іншою формою захворювання щитовидної залози. 60 % з них досі не підозрюють про це. Україні ці патології торкнулися, за різними даними, від 15 до 40% населення, і у кожної другої людини з в Києві та Київської області є збої в роботі щитовидки. Попри таку поширеність, хворобу складно розпізнати відразу: її симптоми характерні для багатьох розладів. Для чого нам потрібна щитоподібна залоза, як розпізнати порушення в її роботі і які профілактичні заходи вживати вже зараз, ми розпитали кандидата медичних наук, лікаря-ендокринолога.

Навіщо нам щитовидна залоза?

Коли мова заходить про щитовидну залозу, ми в кращому випадку згадуємо рекламу йодованої солі, навряд чи чітко уявляючи, що це за орган і як він працює. Проте багато важливих процесів в нашому організмі відбуваються саме завдяки йому. Залоза бере активну участь в обміні речовин — виділяє гормони, які впливають на роботу практично всіх органів і тканин. Тироксин, або Т4 — її головний продукт. Він визначає те, як протікають найрізноманітніші зміни в нашому тілі: від тироксину залежить зростання і розвиток організму, міцність кісток, частота серцевих скорочень, навіть товщина внутрішньої оболонки матки. Наші розумові здібності, апетит і сон теж регулює тироксин.

Так, коли функція щитовидки порушується і рівень Т4 відходить від норми, збій дають майже всі системи в організмі, і ми відразу відчуваємо себе погано. Крім того, щитоподібна залоза тісно пов’язана з центральною нервовою системою. За кількістю тироксину стежить тиреотропний гормон (ТТГ), який виробляється в гіпофізі. Як тільки виникає проблема, першим на неї реагує мозок: наша поведінка і емоційний стан можуть змінитися аж до невпізнання. У такому випадку потрібно бути особливо уважним: можливо, мозок повідомляє нам, що щось пішло не так.

Чи Правда, що всі проблеми від нестачі йоду?

Збої в роботі щитовидної залози пов’язані з її прямим обов’язком — виробництвом тироксину: при порушеннях його виробляється або занадто мало, або більше норми. Факторів, що впливають на дисфункцію, багато, і іноді складно точно сказати, що саме варто звинувачувати. Найчастіше проблеми виникають через генетичну схильність і йододефіциту. Йод дійсно потрібен: саме його атоми складають гормон тироксин. Дослідники підрахували, що приблизно кожна третя людина на планеті живе з нестачею йоду в організмі. При нормі в 150 мікрограмів речовини в день (250 мікрограмів під час вагітності і 290 під час лактації) в деяких регіонах споживання йоду знижено до 50, а іноді і до 25 мікрограм на добу.

Відхилення щитовидної залози можуть так і не проявити себе. Це залежить від цілого ряду обставин, так що спадковість і йододефіцит — не завжди привід для занепокоєння.

Навіть якщо у батьків був розлад щитовидної залози, це не означає, що дітей неодмінно чекає те ж саме, хоча, безумовно, ризики вище, ніж у людей без схильності.

Чим загрожують захворювання щитовидної залози?

Коли в організмі занадто мало Т4, розвивається гіпотиреоз. Тоді обмін речовин сповільнюється, зайва рідина і продукти розпаду гірше виводяться, людина набирає вагу. Причин для його виникнення багато, і нестача йоду може бути однією з них. Ще одна причина гіпотиреозу – аутоімунний тиреоїдит: в цьому випадку імунітет приймає щитовидну залозу за небезпечне чужорідне тіло і починає руйнувати її. Клітин стає мало, і рівень тироксину знижується. Тиреоїдит може розвинутися в будь-якому віці, але частіше він зустрічається у жінок після 45 років, хоча чоловіки і діти теж не застраховані від захворювання.

Якщо ж рівень тироксину підвищується, виникає гіпертиреоз (його ще називають тиреотоксикозом).

Надлишок гормону отруює організм, обмінні процеси роз’єднуються, клітини не можуть утримати енергію, а маса тіла знижується. Приводом для гіпертиреозу може стати хвороба Грейвса. Це аутоімунне захворювання змушує щитовидку виділяти тироксин у великих кількостях, ніж потрібно. Іноді трапляється так, що організм припиняє працювати проти себе, рівень Т4 знижується до норми, і людина одужує, проте ймовірність такого результату — всього 30 %. Жертвами гіпертиреозу теж стають в основному жінки: вони хворіють в 10 разів частіше, ніж чоловіки. Зіткнутися з розладом можна в будь-якому віці, але, як правило, воно діагностується у 20-40 років.

Втома, пригніченість, зміни ваги. Пора до лікаря?

Задуматися про відвідування ендокринолога варто, якщо ви вже не день і не два помічаєте у себе всі симптоми перевтоми. Може виявитися, що це зовсім не наслідок стресів, а гіпотиреоз. При гіпотиреозі розумова діяльність притупляється, людина не може думати так само швидко і чітко, як раніше, пам’ять підводить. Але зазвичай такий стан не викликає особливих підозр. Ми звикли думати, що буваємо не в формі, тому що втомилися або не виспалися, а розумова діяльність погіршується з віком — і це нормально. Останнім припущенням часто пояснюють своє нездужання літні люди, не підозрюючи, що воно може бути викликано гіпотиреозом. Емоційний стан теж може говорити про проблеми з щитовидною залозою.

При гіпотиреозі виникає похмурий настрій і низька самооцінка. Може здатися, що настала депресія, проте за цими ознаками може ховатися зовсім інша хвороба.

Гіпертиреоз проявляється інакше. Центральна нервова система працює активніше, ніж зазвичай, але при цьому зібратися заважають слабкість і неуважність. Стан людини з гіпертиреозом нагадує лихоманку: з’являється відчуття жару і пітливість. Настає емоційна нестабільність: різкі перепади настрою, плаксивість і агресія, тобто поведінка, яку ми можемо прийняти за нервовий зрив, — типові ознаки гіпертиреозу. Доктора також відзначають, що часто люди з гіпертиреозом впевнені в своїй беззастережній правоті. Проблема в тому, що тиреотоксикоз — це важке захворювання. Через нього розвивається серцева недостатність, воно вражає м’язи і багато внутрішніх органів. Так що, якщо діагноз підтвердився, не варто відкладати лікування.

При дисфункції щитовидної залози зовнішність страждає не менше, ніж все інше. Випадання волосся, ламкість нігтів, суха шкіра, збільшення або зменшення маси тіла — ось ознаки, при яких пора бити тривогу. На жіночому організмі гіпотиреоз позначається і в сенсі репродуктивного здоров’я. Нерідко порушується менструальний цикл, розвивається безпліддя. Останнє обумовлено підвищенням гормону пролактину, який перешкоджає овуляції. Тому перш ніж починати лікування безпліддя, необхідно переконатися, що щитовидна залоза працює як слід.

Які обстеження варто пройти?

Щоб відрізнити захворювання залози від депресії або зимової апатії, досить здати аналіз крові, який покаже рівень ТТГ (при гіпотиреозі, наприклад, показник буде високим), а також пройти промацування залози в ендокринолога. Якщо він намацає новоутворення (вузли), може призначити УЗД залози. У 95 % випадків вузли не є небезпечними, але бувають і злоякісні пухлини. Рак щитоподібної залози зустрічається рідше, ніж інші Онкологічні захворювання, але щороку діагностується у 8 тисяч осіб. Так що, як тільки з’являється вузол, потрібно його перевірити.

Коли пальпації та УЗД недостатньо для точного діагнозу, фахівці призначають тонкоголкову біопсію, щоб визначити характер новоутворення. Якщо вузол доброякісний, потім його просто регулярно спостерігають, а злоякісний — показання до видалення щитовидної залози. Після операції її функції бере на себе препарат з тироксином. Перевіряти стан щитоподібної залози потрібно як мінімум раз на рік, але дослідження проводять, коли для цього є показання. Якщо рівень гормонів не підвищений, ендокринолог не побачив і не промацав ніяких утворень в залозі, можна не турбуватися. Але, щоб запобігати можливим порушенням, варто все ж запитати у фахівця, яким чином підтримувати щитовидну залозу в формі.

Що робити для профілактики?

Профілактика захворювань залози проста: ендокринологи радять стежити за достатнім споживанням йоду. Вважається, що для цього можна замінити звичайну сіль на йодовану. Якщо ви не їсте сіль або не готові покластися на дієвість цього методу, не біда: ефект від йодовмісних добавок нічим не відрізняється, але важливо узгодити прийняття препаратів з лікарем.

Не займайтеся самодіагностикою і самолікуванням. Коли справа стосується гормонів, навіть найменші порушення можуть позначитися на роботі всього організму. Йод – не панацея, і у великих дозах він може привести до розвитку аутоімунних захворювань. А головне, його марно приймати, якщо вже виявлений гіпотиреоз. В такому випадку фахівець призначить терапію по заповненню тироксину: одна таблетка візьме на себе всі обов’язки щитовидної залози. Однак, якщо гіпотиреоз розвинувся, повернутися до життя без препарату вже неможливо: природні функції залози не відновляться.

 

Поділитися:
Немає коментарів

    Залишити відповідь

    Ваш e-mail не буде опублікований. Всі поля обовязкові для заповнення.