Успіх будь-якої вилазки в гори щонайменше наполовину забезпечує ретельна попередня підготовка
Перше правило безпечної подорожі в горах — свої сили краще недооцінити, ніж переоцінити. Тобто маршрут для гірської вилазки варто обирати легший, ніж ваші фізична форма та досвід реально дозволяють вам подужати, особливо якщо в таких походах ви новачок. Про що ще слід пам’ятати, якщо серце кличе вас до засніжених піків хоч на день, хоч на кілька тижнів, розбиралися обережні “Мандри”.
У процесі підготовки
Успіх будь-якої вилазки в гори мінімум наполовину забезпечує ретельна попередня підготовка. Не полінуйтеся приділити їй трохи більше часу. Під підготовкою мається на увазі все: від нормалізації фізичної форми перед походом до вивчення маршруту і збору речей, які можуть у ньому знадобитися.
Роби раз, роби два
Якщо на вас чекає одноденний похід до невисокої вершини, цей пункт можна пропустити. Але якщо у вас намічається перехід тривалістю кілька днів з постійною зміною висот, то підготуйте тіло до нього. Як тренування підійдуть біг, їзда на велосипеді, ходьба на тривалі відстані, силові тренування і вправи на розвиток гнучкості. Важливо не переборщити з навантаженням на суглоби, інакше до гір можна так і не дійти. Добре, якщо оптимальний набір занять підбере тренер, якому ви розповісте про майбутній похід. Присвятити фізичній підготовці треба від 2 місяців.
Перевірити здоров’я перед вилазкою в гори варто навіть тим, хто проведе там лише кілька годин. Перевірте серце, дихальну систему, тиск, проконсультуйтеся з терапевтом: чи немає протипоказань
Гори не люблять слабких, тому підготовка має бути серйозною
Вивчіть маршрут
Повністю покладатися на гіда, звісно, чудово, але зовсім наосліп іти в похід не можна. Ви маєте бути в курсі, скільки кілометрів вам доведеться пройти, чи є на шляху річки, які доведеться переходити, хиткі містки, лавинонебезпечні ділянки. Вибирайте для супроводу тільки перевірених провідників, які мають досвід і відгуки. Якщо шлях лежить за кордон, важливо, щоб хоча б один із провідників був місцевим.
Без папірця ти комашка
Один із головних документів для пішого туриста — це страховка. Великі компанії давно розробили пакети саме для тих, хто йде в гори. Туди можуть бути включені як звичайний трекінг, так і сплави або скелелазіння. Від набору опцій залежатиме вартість страховки.
У деяких регіонах поширені кліщі. Можна зробити окрему страховку на випадок їхніх укусів і захворювань після цього або щеплення від кліщового енцефаліту.
Брати чи не брати?
Що довший похід, то більше потрібно взяти речей. Головне місце в рюкзаку треба відвести теплому, непромокальному одягу, що захищає від вітру. Віддавайте перевагу спеціальному похідному одягу з вітро- і вологозахистом, міцним черевикам на нековзній підошві або гірським кросівкам (беріть пару на зміну), щільним штанам, які легко заправити в штани. Нижній одяг має бути з натуральних матеріалів: вони швидше сохнуть і не посилюють неприємний запах.
Обов’язкові предмети в горах — сонцезахисні окуляри і креми, кепка або бандана, ліхтарик, заряджений павербанк (щоб не сіли ґаджети), паперова карта (якщо всі ґаджети все ж таки сядуть), ложка, тарілка і горнятко з небитких матеріалів, фляжка для води, компас, невелика аптечка з бинтами, пластирами, засобами від температури, головного болю, ліками за своїми захворюваннями.
Беріть тільки необхідне і пам’ятайте, що все нести доведеться саме вам!
Питання з наметом, спальником, відповідним рюкзаком вирішуйте з фахівцями: гідом або консультантом у спецмагазині. Ці речі мають займати мало місця і бути легкими та простими в збірці.
Не хвастощів заради, а безпеки для
Повідомте родичам або друзям, яким маршрутом вирушите. Переконайтеся, що провідник передав дані про вашу вилазку в МНС. Там необхідно реєструвати походи, якщо вони проходять у важкодоступних місцевостях і можуть нести ризики для здоров’я і життя людей. Якщо дані про групу є у рятувальників, у разі надзвичайної ситуації можна буде швидше розраховувати на їхню допомогу.
У горах
Отже, ось вони гори — зовсім близько! Час розслабитися? Нічого подібного. Пильність, зібраність, передбачливість тут мають бути викручені на максимум.
Разом веселіше?
Разом не тільки веселіше, а й безпечніше, тому в поході завжди треба триматися групи, гіда або хоча б напарника. Поодинці йти по воду, помилуватися краєвидами не можна, відставати та розтягуватися — теж.
Не відзначайте спиртним свою подорож у гори, хіба що вже спустившись на рівнину, наприкінці походу. Уникайте гучних криків і реготу в горах: є думка, що це може призвести до обвалів, лавин, каменепадів.
Пара біля багаття пийте каву
Ти мене поважаєш?
Дотримання субординації в горах — аксіома. Обов’язково слухайте вказівки старшого на маршруті, не намагайтеся ставити намети або робити ще щось по-своєму. Якщо гід каже, що купатися, лізти на ту скелю, пробувати ці ягоди не можна, значить, це так. З “підніжним кормом” у горах узагалі треба бути особливо обережними: краще не збирати і не їсти навіть те, що здається знайомим.
Базові правила поведінки в горах: розводити багаття тільки в спеціально відведених місцях, прибирати за собою сміття, не сходити зі стежки і не розтягуватися вшир всією стежкою, тому що нею можуть іти інші тургрупи, постаратися чинити мінімальний вплив на природу (не рвати квіти, не знімати дерен, якщо немає потреби).
Це може бути небезпечно
Найнебезпечніше в горах, мабуть, каміння, яке здається стійким, а саме за першої ж нагоди готове вискочити з-під ніг. Не наступайте на них, не переконавшись у їхній стійкості, не стрибайте з каменя на камінь. Якщо вимагає гід, використовуйте страхувальні троси, а на річках — перевірені броди. Дивіться під ноги під час переходу, а не на всі боки, уникайте різких рухів, щоб не травмуватися, не бігайте схилами та не затівайте ігри в горах.
Не забувайте під час ходьби пити воду та захищати голову від сонячних променів. Особливий контроль — дітям, якщо вони є на маршруті. Не забирайтеся заради красивих фотографій у ненадійні місця: на велике каміння, льодовики, у зони обривів. Якщо є зв’язок, періодично надсилайте повідомлення родичам із зазначенням зони, яку зараз проходите.
Тверезо оцінюйте свій стан. Уважно прислухайтеся до відчуттів: як сприймається навантаження, як проходить акліматизація? Пам’ятайте, що іноді краще відмовитися від походу і спуститися вниз, до табору, якщо немає впевненості, що вистачить сил на перехід.
