Колись Едірне (Edirne) було головним містом Османської імперії, поки столицю не перенесли в захоплений Константинополь. Едірне називають воротами Туреччини через його розташування на кордоні Греції та Болгарії.
Едірне (Туреччина)
У різний час місто належало римлянам, візантійцям, грекам і, звичайно, туркам. Тут скрізь проглядається багатовікове змішання культур: візантійські мости, безліч старих мечетей, османські дерев’яні будинки, турецькі базари, діючі православні церкви (половина населення Едірне – греки). В місті є жіночий монастир дервішів і школа при ньому. До речі, місто було однією із зупинок “Східного Експресу”.
Практична інформація
- Населення – понад 160 тисяч осіб.
- Площа – 844 км2.
- Валюта – Турецька Ліра.
- Віза – на термін до 60 днів достатньо мати закордонний паспорт, термін дії якого більш як чотири місяці з дня в’їзду до Туреччини.
- Час – UTC +2, влітку +3.
- Мова – турецька.
Найкращий час відвідування
Найкращий час відвідування – період з травня по жовтень. У липні та серпні може бути досить жарко.
Як дістатися
З найближчих великих аеропортів найзручнішим є аеропорт Ататюрка в Стамбулі. Зі Стамбула в Едірне легко можна дістатися на автобусі. Вокзал (Otogar) розташований далеко від центру міста. В історичний центр йдуть безкоштовні мікроавтобуси (dolmus).
Що подивитися?
Мечеть Селіміє (Meydan Mahallesi, Mimar Sinan Cd.) побудована Синаном, — одне з найграндіозніших досягнень архітектури ісламської культури. Це не просто мечеть, а комплекс будівель, що складається зі школи, медресе, бібліотеки, лікарні та купалень. Весь цей ансамбль включений до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Комплекс підтримується системою склепінь, яку не зустрінеш в інших будівлях такого типу. У старому медресе Селіме зараз знаходиться безкоштовний музей історії ісламської освіти.
Старе місто Калєїчи (Kaleiçi) було майже повністю перебудоване після сильної пожежі у XIX столітті. Але османські дерев’яні будинки все одно можна зустріти в цьому районі, причому деякі будівлі досі не відреставровані й виглядають так, ніби пожежа по цих вулицях пройшлася тільки вчора. У цьому ж районі знаходиться Велика синагога (Dilaverbey Mahallesi, Maarif Cd No:75), побудована за подобою віденської. Вона була відреставрована у 2015 році, і зараз є центром єврейської культури Туреччини.
Навколо старого міста раніше височіли кріпосні стіни та укріплювальні вежі, які були підірвані в 1953 році, через те, що не вписувалися в міську архітектуру. Збереглася тільки Македонська вежа (Çavuşbey Mahallesi, Mumcular Sk. No: 9). Зараз її можна знайти на вулиці Мумкулар поруч зі звичайними панельними будинками.
Річковий острів Сарайічі (Sarayici) – провінція поруч з Едірне.Там знайдете візантійські склепінчасті мости, руїни османського палацу і вежу Правосуддя. Вежу збудував той же Мімарам Сінан, який займався будівництвом Селіміє. У вежі засідав верховний суд Османської імперії, звідки будова й отримала свою назву. На верхньому поверсі можна знайти те, що у XVI – XIX століттях було басейном і мармуровим фонтаном.









Найбільш популярний і комфортний спосіб пересування по Едірне – це мотоцикл. У місті немає дикого трафіку, як у Стамбулі. Тому, відвідування цього міста і пересування — одне суцільне задоволення. А місто дуже цікаве і має свою власну атмосферу.
Місто Адріанополь (грец. Aδριανούπολις) засноване римським імператором Адріаном на місці фракійського поселення, яке мало ім’я Ускудама і було столицею Одриського царства.
Едірне був однією із зупинок “Східного Експресу”!
Єдине, про що зараз дуже шкодую, що не здогадалася знайти місцеву людину, яка могла б розповісти про місто і показати його з усіх боків. Але з усім тим, Едірне залишив бажання повернутися і виправити свою помилку.