
<p>Італія прекрасна вся: грандіозний <a href="https://mandry.club/mista/rim/">Рим</a>, ренесансна Флоренція, романтична <a href="https://mandry.club/mista/verona/">Верона</a>, модний <a href="https://mandry.club/mista/milan/">Мілан</a> — кожне місто особливе, живе і звабливе, цікаве гурманам, архітектурним фанатам і шукачам пригод. Але справжня «дольче віта», без шуму, помпи та туристичної мішури, чекає далеко за межами розкручених локацій. І якщо такі заповідні куточки як Чінкве-Терре і Позітано вже розсекречені й наповнюються гостями, то подекуди ще дзвенить благодатна тиша, порушувана лише шурхотом листя, шелестом хвиль і голосами синьйор, які кличуть до обіду.</p>
<p>[no_toc]</p>
<h3>Орта-Сан-Джуліо</h3>
<p>Сан-Джуліо — ідилічний куточок суші посеред озера Орта в П&#8217;ємонті, у 20 хвилинах їзди на поромі від прибережного Орта-Сан-Джуліо. І місто, і острів дуже компактні, машин майже немає, ніхто нікуди не поспішає, так що відпочинок тут прирівнюється до втечі від цивілізації. Недарма в ці краї вже збігали великі — Ніцше, Бальзак і Браунінг насолоджувалися спокоєм і ловили натхнення.</p>
<blockquote class="check"><p>Пейзажі озера Орта не менш ефектні, ніж на Комо, а туристів менше в рази.</p></blockquote>
<p>Орта-Сан-Джуліо — лабіринт вузьких вулиць з непримітними будиночками, серед яких раптом зустрічаються розкішні мавританські особняки, вілли з башточками й фресками. Більшу частину острова Сан-Джуліо займає бенедиктинський монастир, що охороняється ЮНЕСКО. А зупинитися можна в готелі San Rocco, на місці якого колись процвітала ще одна свята оселя.<a href="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy101.jpg"><img class="aligncenter wp-image-1836 size-full" src="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy101.jpg" alt="Орта-Сан-Джуліо" width="730" height="390" /></a></p>
<h3>Бурано</h3>
<p>Якщо <a href="https://mandry.club/mista/venice/">Венеція</a> не потребує представлення, то її мальовничі околиці поки не здобули світової популярності. І ця випадковість явно щаслива: туристи не очікують чудес і вражаються, побачивши Бурано. Акуратні, ніби іграшкові будиночки всіх кольорів веселки вишикувалися в ряд уздовж звивистих каналів. Острів здавна славиться мереживом, йому присвятили навіть цілий музей, але в колоритних крамницях продають і скло з сусіднього, більш знаменитого Мурано — не доведеться бігати за сувенірами в дорогому центрі.</p>
<blockquote class="info"><p>На Бурано обов&#8217;язкові до дегустації &#8220;ризотто де го&#8221; зі свіжовиловленими бичками та пісочні печеньки &#8220;буранеллі&#8221;, зігнуті в кільця або подібні до букви S.</p></blockquote>
<p>На маленькому острові мало готелів, так що краще селитися в самій Венеції: наприклад, в ошатному Liassidi Palace, звідки до Бурано близько години їзди на водній маршрутці вапоретто.<a href="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy203.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1838" src="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy203.jpg" alt="Бурано" width="800" height="520" /></a></p>
<h3>Альберобелло</h3>
<p>Потрапляючи в Альберобелло, найдивовижніше містечко Апулії, не відразу розумієш, реальність навколо або декорації до фільму про хобітів. Ніякого кіно: тут і справді вмістилися 1500 білосніжних конусоподібних будиночків з вапняку зі смішною назвою «труллі». Деякі збереглися з 14 століття — не дивно, що ансамбль узятий під охорону ЮНЕСКО.</p>
<blockquote class="check"><p>Італійці та їх сусіди чудово обізнані про Альберобелло, так що їхати краще не в сезон — з жовтня по квітень прохолодніше, але набагато тихіше.</p></blockquote>
<p>Район Ріоне-Айя-Піккола менш комерційний, ніж Ріоне-Монті, де на кожному розі кафе, готелі та сувенірні крамниці. Як слід розглянувши нескінченні труллі, можна заглянути в музей Соврано (присвячений, природно, побуті труллі), в церкву Св. Антонія (розташовану, звичайно, в труллі) і переночувати в Trulli Holiday Resort (без коментарів).<a href="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy103.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1841" src="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy103.jpg" alt="Альберобелло" width="730" height="510" /></a></p>
<h3>Кастельмеццано і Пьетрапертоза</h3>
<p>Кастельмеццано і П&#8217;єтрапертоза причаїлися в провінції Потенца, в оточенні неприступних Доломітових Альп. Від краси захоплює дух: білокам&#8217;яні будинки під рудими дахами тісняться серед лісів, долин і зубчастих скель. Але найцікавіше — зіплайн, що зв&#8217;язує обидва села, один з найвищих і протяжних у світі. 3-хвилинний політ над прірвою незабутній, любителі гострих відчуттів будуть задоволені.</p>
<p>Головні архітектурні пам&#8217;ятки — церква Св. Марії В&#8217;яза, за легендою заснована тамплієрами, храм Сан-Джакомо-Маджоре з майстерними фресками, монастир Св. Франциска Асізского і руїни середньовічного замку.<br />
І в Кастельмеццано, і в П&#8217;єтрапертозе відкриті гестхауси, готелі «ліжко плюс сніданок» і апартаменти, але краще селитися в околицях — у чарівних фермерських будинках як Grotta-Eremita: повне занурення в побут італійських горян забезпечено.</p>
<h3>Бергамо</h3>
<p>Бергамо, звичайно, у всіх на слуху: Труффальдіно з комедії Карло Гольдоні прославив його на століття. Але бували на батьківщині шахрая небагато, а даремно, адже тут є, чим помилуватися. Одне з найзатишніших міст <a href="https://mandry.club/kurorty/lombardiya/">Ломбардії</a> розташоване якраз між величавими Альпами та долиною річки По і складається з двох абсолютно різних за архітектурою і настроєм частин, з&#8217;єднаних канатною дорогою.</p>
<blockquote class="check"><p>Читта Альта — верхнє місто, збудоване на пагорбі та обнесене фортечною стіною 16 століття, Чітта Басса-Нижній, сучасне та динамічне.</p></blockquote>
<p>Вивчивши<a href="https://mandry.club/mista/bergamo/"> Бергамо</a> уздовж і поперек, варто з&#8217;їздити до найвищого в Італії водоспаду Серіо, який зняли в оскароносному фільмі &#8220;Клич мене своїм ім&#8217;ям&#8221;. А відновлювати сили після екскурсії радимо в розкішному Relais San Lorenzo &#8211; єдиній &#8220;п&#8217;ятірці&#8221; в місті.<a href="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy104.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1842" src="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy104.jpg" alt="Бергамо" width="730" height="520" /></a></p>
<h3>Лукка</h3>
<p>Лукка — місто-фортеця, застигле в часах відродження, — всього в годині їзди на поїзді з <a href="https://mandry.club/mista/florenciya/">Флоренції</a>. Але одноденну поїздку планувати не варто, адже неодмінно захочеться залишитися на довше. Після насиченої подіями історії: саме тут утворився Перший тріумвірат — союз Цезаря, Помпея і Красса. Через неймовірні пейзажі, що нагадують полотна імпресіоністів. Через смачну їжу — Тоскана взагалі магніт для гурманів.</p>
<blockquote class="info"><p>Численні вілли, палаци і храми найзручніше об&#8217;їжджати на велосипеді.</p></blockquote>
<p>Для повноти вражень можна заночувати в Fabbrica di San Martino — добротному особняку 18 століття з антикварними меблями, басейном і садом. А головне, з багатою винотекою — місцеві органічні та біодинамічні вина чудові.<a href="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy105.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1843" src="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy105.jpg" alt="Лукка" width="750" height="520" /></a></p>
<h3>Буделлі</h3>
<p>Заповідний острів Буделлі на північ від Сардинії знайшов популярність завдяки Мікеланджело Антоніоні — класик зняв тут &#8220;Червону пустелю&#8221;, нагороджену &#8220;Золотим левом&#8221;. Декораціями став рожевий пляж, покритий осколками черепашок кольору світанкового сонця. Ось тільки позасмагати тут вже не вдасться: туристи так завзято тягали дивовижний пісок на пам&#8217;ять, що пляж закрили для відвідування.</p>
<blockquote class="check"><p>Рожевим узбережжям дозволено милуватися з поромів і човнів, причому їхати краще ввечері, коли море максимально прозоре.</p></blockquote>
<p>Але скупатися на острові все ж можна: на Кала-дель-Кавальере, Калу-Пьятта та інших пляжах, які дивом умістилися на 1,6 кв. км площі, теж красиво і чисто. А ось жити доведеться на інших островах архіпелагу Ла-Маддалена або на Сардинії, адже Буделлі нежилий.<a href="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy102.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1844" src="https://mandry.club/wp-content/uploads/2019/03/italy102.jpg" alt="Буделлі" width="730" height="470" /></a></p>

Більшість готелів у світі орієнтовані на сімейний відпочинок: вони пропонують розваги для дітей, анімацію, ігрові…
У сучасному світі освіта за кордоном стала одним із ключових напрямів, який розглядають випускники українських…
Чи є в краплях дощу сіль, чому моря залишаються солоними, якщо в них впадає стільки…
Поїздка до Європи – це не завжди складно і дорого. При правильному підході навіть двотижнева…
Современные цифровые развлечения сегодня предлагают возможность мысленно перенестись в далекие страны и эпохи без билета…
Переглянути відгуки
Спасибі Вам! Апулія в цілому не дуже відомий у нас Регіон. Тільки — тільки зараз починають помаленьку розкручувати. Втім, там і без нас пляжі влітку забиті ... самі італійці люблять в тих місцях відпочивати.
Я всього один раз була на Бурано, але будиночки були такими яскравими та запам'яталися, що я впізнала деякі будівлі з цього допису))
Італія мене не перестає дивувати. Цього разу я заїхала в південну частину країни, майже туди, де починається каблучок улюбленого італійського чобітка. Я жила в Барі, а в сусідні селища їздила подорожувати.
В один із днів поїзд привіз мене в іграшкове містечко з дивною назвою Альберобелло. А люди тут живуть в дивовижних будинках, які називаються Труллі. Ці унікальні споруди подекуди зустрічаються по всьому регіону Аппулія. Ця така їх візитна картка: будиночки - Труллі і знамените пулійське вино. Кажуть, такого, як тут, в Апулії, винограду не вирощують у всій Італії. Але вирощують небагато, вина роблять мало. Ось воно і дороге.
Селище труллей, в який масово їздять всі туристи, не просто декорація. Тут дійсно живуть люди. Деякі Труллі переобладнані під готелі. Дуже багато поєднують функції житла з сувенірною або продуктовою крамницею.
В одному з будиночків ми побачили справжнє диво - все селище в мініатюрі! Просто так, на великому обідньому столі місцеві умільці відтворили своє містечко. Чудові люди!
А вино тут дійсно смачне. І найсмачніший у світі мигдаль. Тут його вирощують також активно, як оливки і виноград. Так що практично в кожному дворі вам запропонують купити стаканчик нечищеного смаженого мигдалю. Це дуже смачно. І навіть дешевше ніж у нас.
Недалеко від Альберобелло є унікальні гроти. На зворотній дорозі я заїжджала в це дивовижне місце. У цих гротах знайшли незвичайну білу печеру, яку з гордістю показують туристам. Шкода, що фотографувати це диво не дозволяють. Зате вона так, кажуть, збережеться довше. Нехай, звичайно, залишиться для нащадків.